АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц/791/2341/2013р. Головуючий в І інстанції: Скрипнік Л.А. Категорія:25 Доповідач: Радченко С.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2013 року липня місяця 25 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Радченка С.В.
Суддів: Вербицької Л.І.
Слюсаренко О.В.
при секретарі: Герасименко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 08 травня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», третя особа Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення страхового відшкодування,
ВСТАНОВИЛА:
В листопаді 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому, з уточненнями, посилався на те, що 21.06.2006 року між ним та Акціонерним поштово-пенсійним банком, правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен банк «Аваль» (далі ПАТ «Райффайзен банк «Аваль») було укладено кредитний договір на суму 19 800 доларів США. 27.11.2007 року між позивачем та відповідачем укладено договір страхування відповідальності за непогашення вказаного кредиту та договір страхування заставного майна, у зв'язку із чим позивачем сплачено страхові внески. Відповідно до вказаного договору страхування страховик прийняв на себе зобов'язання щодо страхування відповідальності за непогашення кредитного договору позивачем внаслідок втрати роботи страхувальником. 06.02.2008 року позивача було звільнено з роботи у зв'язку із ліквідацією фірми, на якій він працював, проте на звернення позивача про необхідність виплати страхових сум відповідач не відреагував. Враховуючи наведене просив стягнути з відповідача на його користь 97 424,88 грн страхового відшкодування, 15 896,45 грн в рахунок відшкодування інфляційних витрат, 8 527,94 грн в рахунок відшкодування трьох відсотків річних, 3000 грн в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу та судові витрати.
Рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 08 травня 2013 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_3 суму страхового відшкодування в розмірі 97 424, 88 грн, 15 896,45 грн в рахунок відшкодування інфляційних витрат, 8 527,94 грн в рахунок відшкодування трьох відсотків річних, 900 грн в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу. Стягнуто з ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь держави судовий збір у розмірі 3219,00 грн.
В апеляційній скарзі ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» просить про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходили.
Заслухавши доповідача, осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Зі змісту зазначеної норми закону випливає, що страховик зобов'язаний виплатити страхову виплату страхувальнику лише за умови настання певної події (страхового випадку).
Частиною 2 ст.8 Закону України "Про страхування" визначено, що страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Судом першої інстанції встановлено, що 21.06.2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком (правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен банк «Аваль») та позивачем було укладено кредитний договір, за умовами якого позивач отримав кредит в розмірі 19 800 доларів США на придбання житла. В забезпечення зобов'язань позивача за вказаним договором 27.11.2007 року між позивачем та ЗАТ «Українська страхова компанія «Княжа» (правонаступником якого є ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп») укладено договір страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту та страхування заставного майна. За вказаним договором позивачем сплачено страхові внески. Відповідно до п.п. 6.1.3, 13.2.2., 13.2.3. вказаного Договору страхування у разі настання страхового випадку у виді втрати роботи страхувальником (ліквідація, реорганізація, банкрутство підприємства, організації, установи) позивач має право отримати, а відповідач зобов'язаний протягом 15 робочих днів після одержання всіх необхідних документів прийняти рішення про виплату чи відмову у виплаті страхового відшкодування та, у разі прийняття рішення про виплату такого страхового відшкодування, виплатити його позивачу протягом 15 робочих днів в сумі 97 914,45 гривень.
Наказом № 2 від 06.02.2008 року по приватній виробничо-торгівельній фірмі «Роман» позивач був звільнений з посади заступника директора у зв'язку із ліквідацією вказаної фірми відповідно до ч. 1 ст. 40 КЗпП України, про що було зроблено відповідний запис в трудовій книжці позивача.
08.02.2008 року позивач повідомив відповідача про настання страхового випадку, додавши до договору страхування наказ про звільнення та трудову книжку.
25.11.2008 року УСК «Княжа» відмовила у виплаті страхового відшкодування за відсутністю підстав.
Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 02.10.2009 року за позовом ОСОБА_3 до ЗАТ «Українська страхова компанія «Княжа», третя особа на стороні позивача ВАТ «Райффайзен банк «Аваль» про стягнення страхових виплат, пені та відшкодування моральної шкоди за спірним договором страхування, яке ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 23.12.2009 року було залишено без змін, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ЗАТ «Українська страхова компанія «Княжа»» на користь ВАТ «Райффайзен банк «Аваль» страхове відшкодування в сумі 97 424,88 грн, пеню в сумі 2 981,20 гривень. Вказані рішення та ухвалу судів першої та апеляційної інстанції рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ було скасовано, та у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено. Разом із тим, скасовуючи згадані рішення та ухвалу судів першої та апеляційної інстанції, і приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, суд касаційної інстанції зазначив, що судами першої та апеляційної інстанції обставини справи встановлено повно, однак правові підстави для задоволення позову ОСОБА_3 на користь третьої особи ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль»», яка доручення на представлення їй інтересів цієї особи в суді не надавала, відсутні, оскільки питання про стягнення страхової суми зі страховика є правом вигодонабувача, а не інших осіб.
Як вбачається із договору страхування, вигодонабувачем за договором у разі настання страхового випадку, є ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль».
За правилами ст. 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник повинен виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору. Якщо третя особа відмовилась від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.
Відповідно до ст. 985 ЦК України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку.
Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.
Таким чином, якщо вигодонабувач (банк) відмовився від права наданого йому на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатись цим правом.
Оскільки ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль» відмовилося від свого права на звернення з вимогою страхового відшкодування, цим правом правомірно скористався страхувальник ОСОБА_3
Враховуючи наведене суд першої інстанції вірно встановив, що факт настання страхового випадку, який пов'язано із втратою страхувальником роботи, підтверджено належними доказами, яким суд надав належну оцінку, і дійшов правомірного висновку про те, що позивач виконав умови договору щодо своєчасного і належного повідомлення страховика про страховий випадок, тоді як останній, свої заперечення вказаних обставин належними доказами не довів.
Апеляційна скарга не містить доводів які б спростовували висновки суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення суми страхового відшкодування, суми інфляційних витрат, суми трьох відсотків річних та визначеної судом суми в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу. Рішення в цій частинні законне та обґрунтоване, а тому скасуванню не підлягає.
При цьому колегія суддів не може погодитись з висновком суду щодо розміру судового збору, який підлягає стягненню з ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».
Згідно ч.3 ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Згідно ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1 відсотка від суми позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.
Як вбачається з рішення суду, з ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь позивача загалом стягнуто 122749,27 грн, а тому колегія вважає за необхідне зменшити стягнутий розмір судового збору з 3 219,00 грн. до 1227,49 грн., що відповідно до п.4 ч1 ст.309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 316 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» задовольнити частково.
Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 08 травня 2013 року змінити.
Зменшити стягнуту з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь держави суму судового збору з 3219,00 грн. до 1227,49 грн.
В іншій частині зазначене рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: